11 грудня 2021 пані Л. їхала на роботу опікункою. Перед узгодженням рекрутер Світлана з Варшави декілька разів уточнювала, чи дійсно пані Л. приїде на цю вакансію, тому що в результаті вибору саме її, потрібно було відмовити декільком іншим жінкам.
Пані Л. повідомила, що звичайно вона їде на цю роботу. Зауважимо, що опіка мала відбуватися над молодим хлопцем-інвалідом і жінку там дійсно дуже чекали.
Для пані Л. попередньо виготовили запрошення, консультували її у дорозі, зарезервували місце на проходження тесту на ковід, щоб вона могла не відбувати карантин.
Проте пані Л. їдучи автобусом з України до Польщі познайомилась із пані П. і за цю коротку подорож вони стали справжніми подругами. Пані П. виступивши в ролі рекрутера, загітувала пані Л. їхати з нею на роботу.
Проте до цього пані Л. вирішила не втрачати шанс і все-таки пройти зарезервований для неї тест з допомогою агенції, яку вона пізніше “кинула”.
Усе б нічого, якби не поведінка пані Л. Трапляється, що люди знаходять іншу роботу. Ніхто нікого ні до чого не змушує. Але ж пані Л. просто вирішила не повідомляти взагалі і не брати трубку.
В результаті роботодавець чекав на приїзд опікунки, а рекрутер не знала чи шукати їй когось іншого на цю посаду чи чекати пані Л.
З незнайомого номера вдалося додзвонитись до пані Л. і дізнатися, що вона поїхала на іншу роботу з подругою.
Потім рекрутеру потрібно було телефонувати до роботодавця і пояснювати ситуацію, при цьому роботодавець не могла зрозуміти, чому жінка просто не сказала, що передумала їхати на цю роботу.