Це вже не вперше, коли українці в Польщі скаржаться на упереджене ставлення або дискримінацію за національною ознакою. Проте якщо раніше до таких неприємних випадків найчастіше доходило під час спілкування з колегами по роботі, сусідами або п’яними перехожими, які чують українську мову, то цього разу «відзначилась» техніка. Як виявилось, ґаджети, які покликані допомагати та покращувати життя можуть неабияк зашкодити емоційному стану людини і навіть підірвати її віру у майбутнє.
Андрій із Полтавщини приїхав на роботу на заводі під Вроцлавом три місяці тому. Спочатку чоловікові все подобалось і він навіть задумувався над тим, щоб з часом перевезти сюди родину.
Звичайно, Андрію траплялися на очі статті про невідповідне, упереджене або вкрай негативне ставлення до українців у різних куточках країни, але він не надавав цьому значення. Не те щоб чоловік жив за принципом «Моя хата скраю», просто в особистому досвіді роботи і проживання в Польщі у чоловіка не було таких історій з негативним присмаком.
Все змінив теплий жовтневий недільний ранок, коли чоловік захотів поїхати порибалити. Виїхавши за місто, навігація повела чоловіка спочатку попід лісом, а потім через поле. Врешті, коли втратився зв’язок і зник Інтернет, чоловік зупинився і почав налаштовувати навігатор, щоб той вивів його у правильному напрямку.
Від того, що далі почув Андрій холоне в жилах кров. Навігатор, який чоловік купив у одній із польських мереж побутової техніки був налаштований польською мовою. Чоловік навмисне не встановлював українську, щоб краще вивчити польську. І ось, при спробі побудувати маршрут, навігатор голосом Кристіана сказав: «Kieruj się na wschód».
Чоловік добре розумів, що під словом Wschód (пол. Схід) поляки мають на увазі Україну та інші країни бувшого Радянського Союзу. Тому вираз «кєруй сє на всхуд» Андрій зрозумів як «забирайся додому».
Чоловік був в справжньому шоці. Тепер він зрозумів, чому навігатор повів його такою поганою дорогою – він спеціально хотів заплулати чоловіка та створити йому додаткові проблеми, щоб таким чином показати що «йому тут не раді».
Пригнічений емоційно Андрій почувався вкрай збентежено. З одного боку він не міг обійтися без навігатора, з іншого боку не знав які ще вибрики можна очікувати від шовіністично налаштованої електроніки.
Чоловік так і не насолодився недільною риболовлею. Приїхавши додому, він довго думав, що зробити з підозрілим пристроєм. Врешті-решт, за декілька днів він домовився із Томеком (колегою по роботі), що перепродасть йому навігатор. Томек був задоволений, адже купував майже нову річ за пів ціни і хотів подарувати навігатор своєму сину, який нещодавно купив перше авто.
Проте чоловік вирішив перевірити як працює навігатор. Після роботи Андрій і Томек сіли в авто до Томека, Томек ввів свою адресу і о диво… з поляком навігатор «заговорив» зовсім по-іншому. Йому він вказував дорогу за назвами вулиць, люб’язно говорив куди потрібно повернути і за який період часу.
Остаточно переконавшись у подвійних стандартах, Андрій вирішив після закінчення візи повертатись в Україну і не подавати на карту побиту, як планував раніше. «Вдома хоч і дороги гірші, зате свої, рідні і навігатор розмовлятиме українською, без низькопробних натяків на походження, а гроші в житті – взагалі не головне», підсумував Андрій.