Працюючи рекрутером часто буквально “прозріваєш” з людей. Ну… принаймні так це здається іноді. Потім ти приймаєш всіх такими як є з усіма їхніми “странностями”.
Хочу поділитися з рекрутерами історією зі свого досвіду. Зараз вона вже не гостро актуальна, тому що пройшов час, але пам’ятаю як дивують такі кандидати.
Коли я ще працював в одній із агенцій працевлаштування у Кракові, була у нас вакансія у пекарню. Прямий роботодавець, шукав саме пекаря із досвідом. Був це 2019 рік, до всього того дурдому з вірусом. Роботодавець пропонував на початок досвідченому пекарю оплату 18 злотих на годину нетто, забезпечував безкоштовним житлом (окрема кавалерка), робота в середньому по 10 годин, рідше – по 8.
На якесь із моїх оголошень відгукнувся такий кандидат. Дуже на перший погляд адекватний хлопчина. Але була одна “проблемка”, яка пізніше виявилась величезним “проблемищем” – у хлопця була дівчина, яка теж шукала якусь роботу, бо приїхала з ним.
Я зателефонував до роботодавця, розповів йому про хорошого спеціаліста і ситуацію і роботодавець погодився прийняти його і дівчину. Для дівчини запропонував допомогу по кухні за увага (2019 рік, мінімальна ставка 10,25 зл./год нетто) 14 злотих нетто.
Пара доїжджала у місто Рацібуж. Не пам’ятаю куди вони приїхали, але точно пам’ятаю, що о 1-й ночі роботодавець їхав за 120 кілометрів від Рацібожа забрати їх з залізничного вокзалу якогось великого міста.
Поселив їх роботодавець як і домовились в однокімнатну квартиру, де вони проживали безкоштовно. По виходу на роботу хлопець показав себе як дуже хороший пекар.
Він швидко опанував ті вироби, які в основному пекли у пекарні. Також він запропонував роботодавцю якісь свої нововведення, на що той погодився. Взагалі, роботодавець дуже радів таким спеціалістом. Телефонував і дякував, що знайшли йому такого фахівця. Я теж був задоволений, адже допоміг роботодавцю, допоміг людині знайти високооплачувану роботу за спеціальністю, а сам заповнив ще однин пункт у своєму списку рекрутації за той місяць.
І тут через 5 днів як сніг на голову серед літа – прилітає мені телефонний дзвінок від роботодавця, що пара втекла вночі. Роботодавець – старший чоловік, досить довірлива хороша людина (я працював з багатьма польськими роботодавцями і скажу, що це дійсно порядний і надійний дідок) просто не розумів, що саме сталося і намагався зрозуміти, що і де ВІН зробив не так. Не міг він зрозуміти, що причина не в ньому.
Як зазвичай у таких випадках, дозвонитися до хлопця ні на український Viber ні на польський номер телефону одразу не вдалося. Лише через 3 дні я набрав його з іншого номера і він сказав, що йому було соромно і він не подзвонив, не написав, не брав трубку і не пояснив через це причину.
Навіть після цього роботодавець був згоден прийняти його назад, тому що він хороший спеціаліст. Звісно, пара назад не повернулася.
Причиною втечі була дівчина. Леді не сподобалось, що вони живуть в містечку із 15 тисячами населення, леді хотіли “в город”. А може леді не хотіли працювати в пекарні чи працювати взагалі (це моє субєктивне припущення).
Як би там не було, я сказав хлопцеві, що якщо він так буде завжди слухати дівчину, то залишиться і без роботи і без грошей і без дівчини, скоріше за все. Вкінці просто побажав йому удачі і відноситись до людей так як він хотів би, щоб відносились до нього.
Чого хочуть такі пари приїжджаючи на роботу до Польщі? Звичайно, працювати хочуть разом. При цьому дівчина “тягне” хлопця вниз у плані зарплати. Чоловік і так заробляє більше на годину, а у випадку спеціаліста – набагато більше. На той час опція для них це, скоріш за все, якась робота на заводі. В хостелі з кількома людьми у кімнаті, зате разом. Як кажуть, з милим і в шалаші рай 🙂
Автор: Сергій, Краків
Подібне
Хто винен – понеділок чи “бухий в ср*ку” заробітчанин?
Як не намочити ноги у Вроцлаві якщо ти зварювальник?