12 грудня 2017 року пані Людмила зателефонувала до однієї із агенцій у Плоцьку. Вона слізно просила залишити для неї одне місце на упаковці товарів.
Рекрутер перепитав жінку, чи вона дійсно приїде на цю вакансію, адже вона перебувала в Катовіцах, а вакансія під Варшавою. Місце дійсно залишалося одне, а роботодавець хотів людину якнайшвидше.
Хоча жінка божилася, що приїде, рекрутер не повірив їй, тому що мав досвід у спілкуванні з людьми і кандидатів готових до приїзду під Варшавою. Він попросив жінку скинути фото квитка до Варшави. Жінка скинула фото квитка на потяг Катовіце-Варшава Заходня і її попередньо затвердили на цю вакансію, відмовляючи іншим кандидатам.
Проте жінка на цю роботу не приїхала. Зв’язок із нею втратився на вокзалі Варшава Заходня, де її переманили на іншу вакансію. Жінка, звісно, не попередила, не брала слухавку, не відписувала у скайпі і на вайбері.